Медико-соціальна експертиза – встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (стаття 1 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”). Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які відповідно до законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.
На період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи значно спрощена. Зокрема, на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.
Також у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Важливо, що в умовах воєнного часу п. 5 постанови КМУ від 03.12.2009 №317 «Питання медико-соціальної експертизи» не застосовується. Саме цей пункт визначав причини інвалідності, за якими встановлення інвалідності заочно не проводилося.
Таким чином, наразі МСЕК мають право оглядати пацієнтів і приймати рішення заочно з такими причинами інвалідності, як:
- трудове каліцтво;
- професійне захворювання;
- захворювання, одержане під час проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту та Держспецзв’язку;
- захворювання, пов’язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Всі ці причини інвалідності за потреби можуть розглядатися заочно.
У разі неможливості обстеження й оформлення направлення на МСЕК строк проходження повторного огляду для осіб з інвалідністю, у т. ч. й дітям, який припав на період дії воєнного стану на території України, продовжується на строк не пізніше шести місяців після його припинення/скасування. Всі виплати та відповідні пільги зберігаються за особою до закінчення строку проходження повторного огляду.
Порядок проходження МСЕК для військовослужбовців для встановлення статусу «особа з інвалідністю внаслідок війни»
Направлення на обстеження МСЕК видається в медичній роті військової частини. У направленні має бути вказаний строк служби. Для звільнених з військової служби направлення на МСЕК видає районний військкомат.
Комісія МСЕК встановлює:
- І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
- визначає відсоток втрати непрацездатності;
- визначає потребу в протезуванні.
Довідка медико-соціальної експертної комісії є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.
Орієнтовний перелік документів, який подають на МСЕК:
- копія медичної книжки;
- копія паспорта;
- копія ідентифікаційного коду;
- копія свідоцтва про хворобу від ВЛК, довідка ВЛК;
- копія трудової книжки (за наявності);
- копія витягу з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (звільнення з військової служби);
- копія військового квитка (військовослужбовця);
- фотокартка.
При проходженні МСЕК потрібно мати з собою оригінали вищезазначених документів.
По закінченні обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності. Дана довідка видається в трьох екземплярах: 1-для органів Пенсійного фонду; 2-для особистого зберігання; 3-для архіву МСЕК.
Оскарження рішень МСЕК
Рішення МСЕК можуть оскаржуватись у досудовому та судовому порядку.
Досудовий порядок оскаржень рішень МСЕК
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку МСЕК письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров’я. МСЕК, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України:
- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, в разі необхідності скасовує їх;
- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; (пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317).
Судовий порядок оскарження рішень МСЕК
Відповідно до статті 6 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).
Особа може оскаржити рішення МСЕК шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Однак, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАСУ).
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 193 КАСУ).
За подання до адміністративного суду адміністартивного позову фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадку коли особи звільнення від його сплати (наприклад, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо).