За інформацією служби зайнятості, з початку військових дій статус безробітного отримали 404 тисячі громадян. Нині 230 тисяч зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу з безробіття. При цьому суттєво, більш ніж вдвічі, зменшилась кількість вакансій на ринку праці – на сьогодні їх лише 31 тисяча, тобто на одну вакансію претендує 8 безробітних. Зважаючи на те, що кількість безробітних продовжує зростати, Верховною Радою внесено зміни щодо порядку отримання допомоги по безробіттю
26 жовтня Президентом підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній занятості населення, у тому числі молоді та впровадження нових активних програм на ринку праці»
Розглянемо основні зміни, які пропонуються Законом.
Відтепер в Україні збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю, з 6 до 7 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної.
Вимоги до страхового стажу
Також встановлюється тривалість виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи. Зокрема:
- до 3 років – 180 календарних днів;
- від 3 до 6 років – 210 календарних днів;
- від 6 до 12 років – 240 календарних днів;
- від 12 до 18 років – 270 календарних днів;
- від 18 до 24 років – 300 календарних днів;
- від 24 до 30 років – 330 календарних днів;
- понад 30 років – 360 календарних днів.
Законодавчими змінами при цьому встановлено, що період виплати допомоги по безробіттю внутрішньо-переміщених осіб, які не мають не мають відомостей про періоди трудової діяльності, заробітку плату та страховий стаж, а також для молоді у віці до 35 років складатиме 120 днів.
Розмір допомоги
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу:
- до 3 років – 50 відсотків;
- від 3 до 6 років – 55 відсотків;
- від 6 до 12 років – 60 відсотків;
- від 12 до 18 років – 65 відсотків;
- від 18 до 24 років – 70 відсотків;
- від 24 до 30 років – 75 відсотків;
- понад 30 років – 80 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
- перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю – 100 відсотків;
- надалі – 50 відсотків.
Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:
1) звільнення з останнього місця роботи (служби) за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 30 календарних днів – з дня призначення);
2) звільнення з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених пунктами 7-7 3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 41 частини першої статті 84 Закону України “Про державну службу”, пунктами 6 і 10 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктами 3, 31 , 5 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру”, пунктами 3-3 2 частини першої статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами (на 60 календарних днів – з дня призначення);
3) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю (на 90 календарних днів – з дня виявлення відповідного факту);
4) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню (на 15 календарних днів);
5) перереєстрації безробітного, якщо попередню реєстрацію припинено у зв’язку з невідвідуванням без поважних причин (непідтвердження без поважних причин наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більше 30 робочих днів (на 30 календарних днів);
6) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (на 30 календарних днів).
Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи (служби) за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, призначається відповідно до частин першої та третьої цієї статті, і її виплата починається з 31-го календарного дня.