Починаючи з кінця минулого століття ГМО активно застосовується в сільському господарстві. Найбільші площі вирощування ГМО культур в США, Бразилії, Аргентині, Канаді, Індії та Китаї. Європейські ж країни ставляться до ГМО дещо з острахом та застереженням.
Генетично модифікований організм (ГМО) – це живий організм, генотип якого було змінено штучним шляхом за допомогою нових методів генної інженерії. Основна мета застосування ГМО в сільському господарстві – збільшення урожайності, відповідно продуктів харчування, забезпечення стійкості до шкідників, гербіцидів і абіотичних факторів, покращення якості продукції та уникнення голоду мільярдів людей.
На сьогодні про ГМО більше питань, ніж відповідей. Тривалий час різними країнами проводяться дослідження та моніторинги щодо впливу ГМО, проте наразі процес триває і остаточні висновки щодо безпечності ГМО ще попереду.
Варто зазначити, що більшість країн-партнерів (понад 130 держав світу) категорично обмежили ввезення та використання ГМО. Причиною є побоювання щодо їхнього впливу на здоров'я людини та навколишнє природне середовище.
Україна за результатами 2019-2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх зернових культур стала другим експортером в світі після США, проте мали місце випадки повернення ГМО продукції з країн-імпортерів до постачальників продукції з України. Такі компанії потрапили в так званий «чорний список» як суб’єкти, які не виконують умови контрактів, що загалом впливає на імідж України.
Враховуючи відсутність зареєстрованих ГМО сортів рослин в Україні на даний час їх використання ЗАБОРОНЕНЕ. Тому нашим головним завданням є дотримання вимог як вітчизняного законодавства, так і вимог країн-імпортерів.
Основні культури, сорти яких створені за допомогою ГМО – кукурудза, пшениця, соя, буряк та ріпак. Незабаром розпочнеться посівна кампанія озимих культур, у тому числі ріпаку. Тому на часі питання вибору насіння. Як же убезпечити себе від купівлі на посів ГМО сорту?
По-перше, треба пересвідчитись у наявності сертифіката про сортові якості насіння, який видається при умові, що сорт занесений до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та відповідає сортовим якостям.
По-друге, сертифікат про посівні якості насіння таких культур як кукурудза, пшениця, соя, ріпак, буряк видаються лише за умови перевірки такого насіння на вміст ГМО (протокол випробувань).
Дані документи на вимогу покупця зобов’язаний надати виробник/постачальник (посередник), який реалізує посівний матеріал.
З метою виконання національних законів та підтримання іміджу України в світі як добросовісного партнера будьмо свідомими у використані ГМО сортів рослин!