Гігієнічні вимоги до місць масового відпочинку населення на водних об'єктах

22.06.2022

Зони рекреації водних об’єктів – це земельні ділянки з прилеглим водним простором, призначені для організованого відпочинку населення на прибережних захисних смугах водних об’єктів. Місця масового відпочинку визначаються органами місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень щороку перед початком літнього купального сезону.

Вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. На території водоохоронних зон та у прибережних захисних смугах забороняється: зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування кладовищ, літніх таборів для худоби, гноєсховищ, скотомогильників, звалищ сміття, полів фільтрації, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, тощо; скидання неочищених стічних вод; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Вимоги до розміщення і організації зон рекреації водних об’єктів

Для організації зон рекреації водних об’єктів їх власники або орендарі зобов’язані перед початком кожного купального сезону погодити експлуатацію пляжу з Держпродспоживслужбою. Зона рекреації повинна бути розміщена за межами санітарно-захисних зон промислових підприємств з невітряного боку відносно джерел забруднення навколишнього середовища, джерел шуму та елекромагнітного випромінювання. Зону рекреації слід віддаляти на максимально можливу відстань (не менше як 500 м) від шлюзів, гідроелектростанцій, місць скидання стічних вод, стійбищ, водопою худоби та інших джерел забруднення. Пляжі не повинні розміщуватися у межах першої зони поясу санітарної охорони джерел господарчо-питного водопостачання.

При виборі території пляжу потрібно виключити можливість несприятливих та небезпечних природних процесів (зсуви, селі, лавини, обвали) та відсутність водоверті, вирв. Пляж і берег у місці купання повинні бути відлогими, мати рівний рельєф та добре інсольовані. Дно водоймища має бути піщаним, вільним від мулу, водоростей, гострих каменів. Межі зони купання, позначаються на поверхні води яскравими плавучими сигналами, які добре видно (буями).

Благоустрій зон рекреації водних об’єктів

Територія пляжу повинна включати такі функціональні зони:

  • зона відпочинку (тіньові навіси, зонти, тенти, лежаки, лави, тощо);
  • зона обслуговування (кабіни для переодягання, буфети, кіоски, питні фонтанчики, громадські вбиральні тощо);
  • спортивна зона (майданчики для волейболу, бадмінтону, тощо);
  • зона озеленення;
  • дитячий сектор (пісочниці, гойдалки, тощо).

Об'єкти обслуговування населення, що розташовуються на пляжах, повинні бути забезпечені централізованими системами водопостачання та водовідведення. У разі відсутності централізованих інженерних мереж необхідно влаштовувати систему водопостачання для кожного окремого об'єкта та локальні очисні споруди водовідведення і розміщувати їх поза межами прибережної захисної смуги річок і водойм та пляжної зони.

На пляжі мають бути передбачені пункт медичної допомоги та рятувальні станції, які розміщуються у межах пляжної та прилеглої до пляжу зон. Поблизу зони рекреації облаштовуються місця для відкритих стоянок автотранспорту (на відстані не менше як 50 м від меж зони рекреації, для стоянок місткістю до 30 автомобілів, не менше як 100 м – до 100 автомобілів, не менше як 200 м – більше 100 автомобілів), санітарно-захисні розриви яких повинні бути озеленені.

Вимоги до якості води водних об’єктів

Якість води водоймищ і рік, що використовуються в зонах рекреації, повинна відповідати вимогам санітарного законодавства. Відбір проб води для відомчого контролю у водоймищах органам місцевого самоврядування необхідно проводити щорічно не менше як 2 рази перед початком купального сезону (на відстані 1 км вверх по течії від зони купання на водотоках і на відстані 0,1 - 1,0 км в обидва боки від неї на водоймищах, а також у межах зони купання). У період купального сезону такий відбір проб води проводиться не рідше як двічі на місяць не менше ніж у двох точках, вибраних відповідно до характеру, протяжності та інтенсивності використання зон купання.

Склад і властивості води у районі рекреаційного водокористування повинні відповідати вимогам за фізико-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками.

Вимоги до утримання території пляжів

Власники чи балансоутримувачі пляжів у процесі їх експлуатації повинні забезпечити прибирання берега, зеленої зони, миття тари і дезінфекцію вбиралень, а також перевезення зібраних відходів щоденно до 8 години ранку. На пляжах, повинні бути виставлені в достатній кількості урни (на відстанях не більше як 25 м одна від одної, на відстані 3-5 м від смуги зелених насаджень і не менше ніж 10 м від урізу води).

Контейнери для зберігання побутових відходів слід встановлювати на бетонованих майданчиках за межами прибережної захисної смуги річок і водойм та пляжної зони. Відкриті і закриті роздягальні, павільйони для роздягання слід мити щодня із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів, дозволених до використання Міністерством охорони здоров'я України. Щороку на пляж потрібно підсипати чистий пісок. Пляж необхідно регулярно вирівнювати, а верхній шар піску перемішувати граблями. Не рідше як раз на тиждень слід проводити механізоване підпушування піску з видаленням зібраних відходів.

Новомиргородське управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Поділитися: